НВК «СЗШ-ліцей» с. Козьови

при Львівському національному університеті

 імені Івана Франка

ТУРНІР ЮНИХ МАТЕМАТИКИІВ

У 5 КЛАСІ

                                                      

                                       

 Підготувала :

                                                вчитель математики

                                  Меклеш М.О.

                                   ТУРНІР ЮНИХ МАТЕМАТИКІВ У 5 КЛАСІ

Мета: розвивати логічне мислення і кмітливість учнів у не­стандартних ситуаціях, інтерес до математики, її історії, читання додаткової літератури; навчити їх спілкуватися математично грамотною мовою, а також відстоювати свою точку зору; виховувати цілеспрямованість.

Обладнання: для журі — стіл, папір, ручки; таблички з оцінками від 1 до 4(кожному членові журі); для підрахунку балів — папір, ручка, калькулятор, стіл, стілець, два табло (на зразок спортивних); для ведучого — м 'яч, секундомір; для команд — 2 столи й 7 стільців (для кожної команди), по два плакати для завдань №2і4 відповідно для етапу розминки.

Методичні рекомендації

За тиждень до турніру слід визначити склад команд. Команди отримують такі домашні завдання.

Підготувати цифри від 1 до 4, намальовані на цупкому папері завбільшки із аркуш зошита.

Приготувати плакати для вболівальників.

Придумати назву команди, її девіз та емблему.

Підготувати від уболівальників по одному номеру художньої самодіяльності: а) пов'язаному з математичною тематикою; б) на вільну тему.

Придумати по три запитання для команди-суперниці й під­готувати відповіді на них. (Запитання мають бути пов'язані з математикою.)

Команди формуються з учнів п'ятих класів і мають бути рів­ними за кількістю й «силою», тобто за рівнем підготовки. До­цільно створювати команди, які складатимуться із семи осіб. Один з учасників — капітан команди.

До складу журі можна запросити двох старшокласників, які захоплюються математикою, завуча-організатора й директора школи. Серед членів, журі не має бути класних керівників ко­манд — учасниць турніру, а також їхніх учителів математики.

Ведучим можна запросити когось зі старшокласників.

Слід обов'язково звернути увагу на чіткість організації при підготовці й проведенні турніру. Від цього залежить успіх всього заходу.

Для команди, яка програла, ми теж рекомендуємо запровадити призи, щоб не відбити в учнів бажання брати участь у схожих заходах на майбутнє.

Завдання №1 «Розминка»

Гравці мають називати імена математиків протягом 2-З се­кунд і не повторюватись. Відсутність швидкої відповіді — 0 балів. Кожна правильна відповідь приносить команді

2 бали.

Завдання №2

Від кожної команди запрошується по одному найсильнішому гравцеві. Завдання полягає в тому, щоб записати число 10 за допомогою п'ятьох двійок і вигадати якнайбільшу кількість можливих способів. Гравці працюватимуть на закритих части­нах дошки, тим часом як інші члени команди працюють над завданнями № 2, 4 і 5.

За кожну правильну відповідь -2 бали.

Відповідь: 10 = 2 + 2 + 2+2+2 = (22+2): 2-2 =

= 2-2+2-2 + 2 = 22:2-2:2.

Завдання №3

Від кожної команди запрошується по три учасники, які вмі­ють швидко рахувати. Вони матимуть усно розв'язати такі завдання.

Завдання на дошці:

І команда

3798 + (91 + 202);

3755+(245+1131);

5789+(3128-1789).

ІІ команда

8973 + (75 + 27);

3786 + (8799 + 214);

9875 + (8213-5875).

Відповідь: І команда: 1) 4191; 2) 5131; 3) 7128;

                 II команда: 1) 9175; 2) 12 799; 3) 12 213.

Кожний учасник цього конкурсу розв'язує одне завдання й за правильну відповідь одержує 1 бал.

Час на роздуми — 30 секунд. Якщо гравець не вклався в цей термін, то його відповідь, навіть правильна, не зарахо­вується.

Завдання №3

Від кожної команди запрошується по одному найсильнішому гравцеві. Завдання полягає в тому, щоб записати число 10 за допомогою п'ятьох двійок і вигадати якнайбільшу кількість можливих способів. Гравці працюватимуть на закритих части­нах дошки, тим часом як інші члени команди працюють над завданнями № 2, 4 і 5.

За кожну правильну відповідь -2 бали.

Відповідь: 10 = 2 + 2 + 2+2+2 = (22+2): 2-2 =

= 2-2+2-2 + 2 = 22:2-2:2.

Завдання №4

Кожна команда отримує завдання на картках. За правильно виконане  завдання 1 бал.

I команда

Порівняйте числа:

0,26 і 0,27;                4,195 і 12,1;

1,5  і 1,51;                8,276 і 8,3

2,1  і  1,85;                0,76 і 0,7598

II команда

Порівняйте числа:

0,36 і 0,37;                 9,2 і 7,973;

1,6 і 1,61;                      7,5 і 7,493;

3,1 і 2,85;                      0,2398 і 0,24;

II.  Математична пауза

Доки журі підбиває підсумки розминки, ведучий пропонує командам відпочити й розповідає про те, що існує багато задач, схожих на ту задачу, у якій треба було подати число 10 за допо­могою п'ятьох двійок.

Ведучий показує, як за допомогою п'ятьох трійок записати числа від 1 до 6.

1= 3-3:3-3:3;

2= 3 + 3-3:3-3;

 3=3+3+3-3-3;

4=3-3+3:3+3;

5= 3* 3-3:3-3;

6= 3-3+3 *3-3.

Завдання №5 (зібрати докупи розрізану на шматочки листівку)

Кожна команда отримує завдання і картки з відповідями. Розв’язавши приклади, гравці знаходять серед розрізаних  карток свою відповідь і складають листівку.

Завдання №6 «Конкурс капітанів»

Розв'язування задач на кмітливість і увагу.

Хто з капітанів  першим дасть правильну відповідь, той і отримує 2 бали.

I команда

1.У кравчині є шматок тканини завдовжки 18м. Щодня вона відрізає по 3 м. На який день кравчиня відріже останній шматок  тканини? (на п’ятий)

2.Скільки нулів у записі числа мільярд? (дев’ять)

IІ команда

1.Скільки важить щука, якщо дві щуки важать стільки, скільки й одна щука та ще 4,5 кг (4,5)

2.Число, на яке не можна ділити? (0)

Відповідь: І команда 1- на п’ятий; 2-девять

ІІ команда  1 - 4,5 кг; 2- на 0;

 

IV.Математична пауза

«ПОХОДЖЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАКІВ»

Ви тільки подумайте, скільки було розв'язано прикладів за всі навчання... Скільки разів, додаючи, віднімаючи, множачи й ділячи, ви бачили перед собою ці знаки: «+», «-», «х», «:». а замислювались ви про те, звідки-вони прийшли до нас і що означали від самого початку?

Насправді, походження знаків, які використовуються в арифметиці й алгебрі, не завжди можна точно встановити. Існує думка, знаки « + » і «-» виникли внаслідок торговельної практики, торговець рисками зазначав, скільки мір вина він продав барила. Доливаючи в барило нові запаси, він перекреслював стільки рисок, скільки мір він поновлював. Подейкують, саме так виникли знаки додавання та віднімання в XV столітті. До цього доданки довгий час записували один поруч з іншим без жодного знака між ними.

Однак не можна сказати, що спеціальні знаки для позначення арифметичних дій вигадали європейські математики. Ще давні єгиптяни позначали додавання спеціальним знаком — малюнком ніг, що крокують.

Для позначення віднімання в Греції у III столітті до нашої ери використовували перевернуту грецьку літеру  (псі). Італійські математики користувались для цього літерою  (мю), що є першою в слові «мінус»

Для позначення дії множення деякі математики вживали букву «М», що була першою, що була першою в латинському слові, яке означало збільшення, множення — мультиплікація (до речі, саме від цього слова походить відоме вам «мультфільм»).

У XVII столітті деякі математики почали позначати множення косим хрестиком, а решта вживали для цього крапку.

Знаки множення стали загальновідомими завдяки авторитету Готфріда Вільгельма Лейбніца, видатного німецького математика.

Довгий час у Європі добуток називали сумою множення.

Упродовж тисячоліть дію ділення не позначали знаками, її просто називали й записували словами. Індійські математи першими стали позначати ділення початковою літерою назви цієї дії — «Д». Араби ввели для позначення ділення риску. У XIІ столітті її запозичив у арабів італійський математик Фібоначчі він також перший скористався терміном «частка». Знак «:» (двокрапка) для позначення ділення стали вживати наприкінці ХУІІ століття.

Рівність у різні часи позначали по-різному: і словами, і сим­волами.

       Зручний і зрозумілий зараз знак « = » (дві горизонтальні риски, що розташовані одна під одною) увійшов до загального вжитку тільки у XVIII столітті. А запропонував його в 1557 році англій­ський автор підручника алгебри Ребер Рікорд.. Цей знак також став загальноприйнятим завдяки Г. В. Лейбніцу.

V. Презентація домашнього завдання команд

Команди ставлять по три заздалегідь підготованих запитання команді-суперниці.

За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали та 1 бал додається за найцікавіше з точки зору математики запитання.

VІ. Конкурс уболівальників

Показ номерів художньої самодіяльності, підготованих уболі­вальниками команд.

Уболівальники демонструють свою майстерність і фантазію у той час, коли підраховуються бали кожної з команд.

VII. Оголошення підсумків гри

Слово надається членам журі для нагородження команди-переможниці й учасників гри.

Назва команди	Завдання №1	Завдання №2	Завдання№3	Завдання №4	Завдання №5	Завдання№6
Назва команди	Завдання №1	Завдання №2	Завдання№3	Завдання №4	Завдання №5	Завдання№6